Divergent
shadowlinxxx morgan
I'm in a world,where being different is unacceptable.Im in a world,where not having a selected faction,is utterly dangerous.Everyone's mind is one of the factions peace,brave,selfless or intelligent but mine is all of them.My mind can work in all those ways,and it scares people.I'm in a world,were being all 5 factions is breaking the peace.I am divergent,which is nearly impossible.You can be all those things,but your soul is always one(most the time).I am not like everyone else,and it will get me killed.I am not factionless,I am all factions,but I am dauntless at heart.I chose dauntless because if they found out I was divergent,I would be murdered .Everyone is different,but I am different in a bad...bad..bad way (u get my point). Lillian xx Based of:pic of jude (Divergent is my favourite book and film)
2020-04-20 16:56:47
40
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
POET UNKNOWN
@shadowlinxxx morgan not to mention 😊
Відповісти
2020-04-21 06:56:15
3
Corry T'Erickson
wonderfully👍🏻💖
Відповісти
2020-04-22 04:46:05
1
shadowlinxxx morgan
@Corry T'Erickson thank you 😄💕💞
Відповісти
2020-04-22 14:25:49
2
Інші вірші поета
Suggest things Lying devil/лежащий дьявол I care Save the sea/Сохранить море
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5678
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16612