Save the sea/Сохранить море
ENHLISH:The breeze of the wind on my face,the smell of salt and happiness.The faces that smile and laugh,as they give me a reason,a purpose.The peacfull sound of the sea,crashing against the shore.The sea calls me,the sea rages when I go and is calm when I visit.Wherever i go,something leads me to the sea and the sky.The salt water,that stings my eyes and the taste of it my mouth but it's worth it.The hundreds of people sitting under the sun,having fun.I sit there and I forget everything that I don't need to remember,When I look out to sea I don't see a blue water,I see myself.The sea can be so many things,some people hate it and some people love it.Its shallow,but gets deeper and darker as you enter.The sea is a beautiful gift,So why is it being destroyed.Leave the sea alone,before there is no life in it.The feeling of the cold ocean on my feet,as the sea-weed tickles my feet.I will never to forget the day I first swam in the ocean,Because it was one of the best moments of my life. Lillian xx #savetheocean
2020-06-05 08:31:34
45
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
POET UNKNOWN
Omg!!!!! Woah!!! So wonderful ❤️❤️
Відповісти
2020-06-05 14:10:05
2
shadowlinxxx morgan
@POET UNKNOWN ❤❤thanks sis
Відповісти
2020-06-05 20:21:37
1
Mehak Kapoor
Would like to publish your content in book??
Відповісти
2020-12-10 18:26:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1537
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1672