I have time
I have time,to prove to you that I am more than a lonely girl,that sits alone at lunch time and has no friends.I have time,to change my wrongs into rights.I have time,to show people that I am strong not weak.I have time,too wonder weather or not I am worthy of the world.I have time,too fall in love.I have time,to fixate about friendship.I have time,to love and too care.I have time,to show you that I am more than what you think I am.What I don't have time for,is you telling me what I can never do because of who you think I am.You think you know me,when in reality you know nothing. Lillian xx P.s dont let people tell you what you can't do,and focus on what you can do.
2020-04-04 13:59:51
31
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
STELLA RAYMOND
@shadowlinxxx morgan my pleasure lilo. 💕❤️
Відповісти
2020-04-04 14:07:25
2
JENOVA JACKSON CHASE
Right thought...girl.
Відповісти
2020-04-05 09:34:21
3
shadowlinxxx morgan
Відповісти
2020-04-05 10:11:14
2
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4119
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11256