I know I'm selfish...
shadowlinxxx morgan
Why did you leave,you promised me that no matter what you would stay by my side.I know I'm selfish,for blaming you for what happened.If I could back in time,I would fix everything between us.Although if I did,we would of never met.I know I'm selfish,for wanting you back.I know..I know I'm selfish,but when it comes to you I become selfless.I am not the type,believe it or not,to open up.No matter how hard I try,I could never show my love for you in its fullest,as it is impossible.I know i know that I am the most selfish person on earth,for wanting us too be more than friends.I love you,and if that makes me selfish than I'm sorry. Lillian xx P.s Sorry about errors
2020-04-05 11:41:00
26
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
JENOVA JACKSON CHASE
@shadowlinxxx morgan oh yes i am...
Відповісти
2020-04-05 12:05:22
2
Corry T'Erickson
Amazing 👌🏻👌🏻👌🏻
Відповісти
2020-04-05 13:08:07
1
shadowlinxxx morgan
@Corry T'Erickson thank u it means a lot💕💕
Відповісти
2020-04-05 13:15:41
2
Інші вірші поета
I look out at sea amnesia The mask Hamlet/деревушка
Інші поети
Gray_Raven
@Gray_Raven
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12342
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2031