I am wrong for you...
shadowlinxxx morgan
I tried too hate you,I tried so hard.Your eyes,made it hard too stay away away from you.Your voice,made it hard too ignore you.I'm wrong for you,I'm so wrong.I will ruin you,in the most beautiful way.I give up,staying away from you.Now we are inseperable,we can't stay away from each other.The day I met you,was just the beggining.The day you found me breaking the law,the day I met someone I could never let go.I have protected you,now people are after us.You cried,and I felt your worry.I know we are going too be okay.I know this is the end of a new beginning ,and one day we will be more then best friends. Lillian +Clary xx
2020-04-15 08:31:21
42
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
POET UNKNOWN
Its very good 👍
Відповісти
2020-04-16 14:07:13
2
POET UNKNOWN
And exactly correct 👍
Відповісти
2020-04-16 14:07:31
2
shadowlinxxx morgan
@POET UNKNOWN I am glad u think that 💕honestly
Відповісти
2020-04-16 14:22:33
2
Інші вірші поета
Books/книги Reunited: forever2 Question 1?/Вопрос 1? wish upon a star
Інші поети
Sneha Das
@curiousdreamer
Anneta
@Prosto_devchonka
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2531
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11243