neverland
до мене линуть голоси митців підземки і, дідько, це лоуфайний, але щирий саунд. повна людей і мертва двійка з дорошенка везе кудись у львівський андеґраунд. спальний район завжди живе контрастом на стику досить різних соціальних плит. я заряджаю метаіронічний бластер та розганяюсь під ноунейм даунтемп тайп біт. вважай цей текст привітом з потойбіччя, чи, по канону, скіпни. я розбитий вщент спостерігаю дійсність із узбіччя під бісовий безсмертний neverland.
2023-04-21 18:22:44
1
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8494
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1770