neverland
до мене линуть голоси митців підземки і, дідько, це лоуфайний, але щирий саунд. повна людей і мертва двійка з дорошенка везе кудись у львівський андеґраунд. спальний район завжди живе контрастом на стику досить різних соціальних плит. я заряджаю метаіронічний бластер та розганяюсь під ноунейм даунтемп тайп біт. вважай цей текст привітом з потойбіччя, чи, по канону, скіпни. я розбитий вщент спостерігаю дійсність із узбіччя під бісовий безсмертний neverland.
2023-04-21 18:22:44
1
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8717
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5355