resurrection

шелест липи

вікно відчинене, я чую сутінкові голоси неначе ренді ортон чи соліст «альянсу». стіни гнітять мене, наполягають здатися без сил, та їм не стерти хвору посмішку у хвилі декадансу. мій провідник – молодий метро – безсумнівний вергілій, тож, відповідно, рими дикі й вибухово-сп'янілі. вони лоу-файні, так я граюсь із словесним вінілом. світ сумнівавсь: чи всі рукописи уже вщент згоріли? увага, спойлер: вони живі, і шелест липи наче знову воскрес. не захлинувсь в крові невдалих спроб – напевно, god blessed, тому кидаюсь в військо нових рим, неначе Арес. фінал цього сюжету – тиша, чи, все ж, вибух аес? відповіли собі? я теж, другий варіант – for sure. амур встиг вистрелити собі в скроню. лише тортур ноктюрн мій сповнений, ніяких почуттів. знов перекур – і я беру – не фростморн, а ескалібур: король артур.

2023-04-24 12:27:05

3

0

Схожі вірші

Всі

Don't know what to do

Nora

I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ

45

3

5167

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

1937