resurrection

шелест липи

вікно відчинене, я чую сутінкові голоси неначе ренді ортон чи соліст «альянсу». стіни гнітять мене, наполягають здатися без сил, та їм не стерти хвору посмішку у хвилі декадансу. мій провідник – молодий метро – безсумнівний вергілій, тож, відповідно, рими дикі й вибухово-сп'янілі. вони лоу-файні, так я граюсь із словесним вінілом. світ сумнівавсь: чи всі рукописи уже вщент згоріли? увага, спойлер: вони живі, і шелест липи наче знову воскрес. не захлинувсь в крові невдалих спроб – напевно, god blessed, тому кидаюсь в військо нових рим, неначе Арес. фінал цього сюжету – тиша, чи, все ж, вибух аес? відповіли собі? я теж, другий варіант – for sure. амур встиг вистрелити собі в скроню. лише тортур ноктюрн мій сповнений, ніяких почуттів. знов перекур – і я беру – не фростморн, а ескалібур: король артур.

2023-04-24 12:27:05

3

0

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1659

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

2790