Діти
Ми з тобою ще зовсім діти... А діти часто жорстокі. Тому я обриваю всі нитки, А ти грієш руки холодні. Ми з тобою такі ще діти... Не вміємо бути разом... Я цілую незірвані квіти - Ти пірнаєш у наш світанок. Ми діти, не більше, не менше... Може, варто ще рік почекати? Може розуму буде більше, Може більше буде удачі? Ми з тобою всього лише діти... Надто щирі, надто м'які. Ти не зірвеш для мене квіти, Я не буду зривати нитки...
2018-05-25 16:33:51
4
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2630
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3619