Діти
Ми з тобою ще зовсім діти... А діти часто жорстокі. Тому я обриваю всі нитки, А ти грієш руки холодні. Ми з тобою такі ще діти... Не вміємо бути разом... Я цілую незірвані квіти - Ти пірнаєш у наш світанок. Ми діти, не більше, не менше... Може, варто ще рік почекати? Може розуму буде більше, Може більше буде удачі? Ми з тобою всього лише діти... Надто щирі, надто м'які. Ти не зірвеш для мене квіти, Я не буду зривати нитки...
2018-05-25 16:33:51
4
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4916
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5020