Явір
Стоїть явір над водою, Стоїть, посміхається, Коло нього в річеньці Каченята купаються. Старий явір похилився, Певно, зажурився, Думи свої думає, Що ж собі надумає? Стоїть явір тут давно, Ще з часів козацтва, Пам'ятає бійню він, Чудового братства. Знає явір і Богдана, Козацького гетьмана. Був він у часи війни, Бачив явір тяжкі сни, Що ж кажуть йому вони? Довго явір уже стоїть, Декілька тисячоліть. Старий явір похилився, І низенько опустився. Кінчився його вже вік, Промайнув як, ніби рік. Каченята знову купаються, Ніхто їм вже не посміхається.
2019-06-13 08:08:30
1
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2407
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1761