Явір
Стоїть явір над водою, Стоїть, посміхається, Коло нього в річеньці Каченята купаються. Старий явір похилився, Певно, зажурився, Думи свої думає, Що ж собі надумає? Стоїть явір тут давно, Ще з часів козацтва, Пам'ятає бійню він, Чудового братства. Знає явір і Богдана, Козацького гетьмана. Був він у часи війни, Бачив явір тяжкі сни, Що ж кажуть йому вони? Довго явір уже стоїть, Декілька тисячоліть. Старий явір похилився, І низенько опустився. Кінчився його вже вік, Промайнув як, ніби рік. Каченята знову купаються, Ніхто їм вже не посміхається.
2019-06-13 08:08:30
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3979
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1773