Із рік крові
Марія Відьма Дергача
Із рік крові розлилися вОди, Охоронці зЕмної кори. Із зубів народилися гори. Німими ж вони були від природи. Сторожили хмари та небосводи. Камінці таємниці шепотіли страшні Хтось би почути їх змг Та не ми... Вогонь Змія, замовкне до пори Бо вирішить, веселкою чи горем підійти...
2021-10-27 18:37:28
5
0
Інші вірші поета
Безіменна Демон Я одна Некромант
Інші поети
Neha
@neha_09
Black flower
@_Black_flower
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2051
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2795