Мертвий заговорив
Мертвий просить знову до розмови І серед ночі щось сказати хоче В очі дивишся пусті... Мовчать вони. Закуті в німоті На варті стоячи Вони підходять все ближче. Але торкатися їх ти не маєш права. Бо це зовсім не весела забава Бо за кожну подаровану їм дань Вони дарунок просять іще більше Тому краще нехай собі сплять Але вони проситимуть. І в цьому сумніву немає. Гребенем у волоссі не відкупився. Застудою тебе заманювати будуть. Бо гра в них буде і так тобі це не мине.
2024-11-09 18:30:03
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3124
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2536