Некромант
Некромант В одну темну ніч, Коли зорі погасли. Прийшла дивна істота Яка не мала ні очей ні рота На шиї висіла змія в якої він голос вкрав. Довкола нього листки згоріли. Темну справу затіяв, На кладовищі мрій. Тіло із труни дістав, Голос зміїний віддав Колір відібраний повернув “ Взамін прощу волю твою” Кивнула і за ним піщла. Темної ночі. Темної вежі. В яку жоден живий не пройде, Король Мертвих царство своє стереже. Ми слуги його, а ціна, ну подумаєш, воля. Наща кров, його кров. Голос змії. Якщо вбити її ми загинемо. Змія переродиться, Він розлютиться, я онімію. Стану піском. Темної ноч, Темної вежі. В яку жоден живий не піде. Секрети у стіни замуровані. Вовками виють Темноії ночі, Темної вежі... 2 Від холоду повільно замерзає лице, Некромант у покої своєму, Наші душі, у скринях болю береже. Йому віддАла свою долю та вибір. За дверима чекаю. Сонце сходить щоранку, Та не моє... В місці цьОму, Спогади про тебе, мене не розірвуть. Відчиняються двері важкі, Некромант простягає руку. Свою... В кімнаті тіло лежить. Очі розплющені, страх на лиці Була така сама як ти. Кидає й додає Забирай Загублений погляд, пілкошені ноги. Тихо вона шепоче, Ти пам*ятаєш щось із минулого життя. Ні і знову обманюю себе я 3 Коли вночі ти вириваєш серце, І ти питаєш, віддаєш його, чи ні. Ким я є, я вже забув. Колись давно хотів ти, Захистити родину й свою любов. Хіба ж я знав, що за для цього Вирвати серце треба, та згустити кров...
2025-01-30 17:44:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3285
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5972