Ілюзія серця

Sophie Martiz

Чомусь все стало якось важко, хоч думала, що легко відпущу. І, знову надягаючи на себе маску, Надіялася: серце прив'яжу. Я досі пам'ятаю ту усмішку, у голові багацько так думок… Всі спогади з'являються так стрімко, ти зупиняєшся й чекаєш на дзвінок. Але все стало геть інакше, ми не залишились такими, як раніше, мені доволі зараз важко, старатимуся споглядати рідше.

2023-12-23 15:27:08

Інші вірші поета

Зима У світі часто так буває Блага звістка Пташко

Інші поети

Aila

@aila4u

а.

@freshredrosess

Kristin

@Khris_K

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2981

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2609