Сумую за тобою
stasijjka
Знаєш, без тебе так холодно. Сонце не світить в мій сонний район. Дні тут довгі, і сни йдуть безладно. Та я написала слів вже вагон. Знаєш, я досі неможу звикнути, Вечорами мокну холодним дощем. Скажи, де та кнопка щоб вимкнути Ці почуття, що в'ються плющем? Знаєш, я вчуся, тримаюсь нормально. Страждаю ночами, а зранку все ок. Чула у тебе усе там похвально, Зробив не один відважний крок. Знаєш, я не можу без тебе, Щоранку хапаю в руки смартфон. Можна я буду ближче до неба, Щоб зустріти з тобою цей марафон?
2020-10-16 11:57:31
3
0
Інші вірші поета
Ще вчора твоя... Твої відмінності мене так притягають... Її кохання малювало ромашками... Марення
Інші поети
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3079
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1778