Сумую за тобою
Знаєш, без тебе так холодно. Сонце не світить в мій сонний район. Дні тут довгі, і сни йдуть безладно. Та я написала слів вже вагон. Знаєш, я досі неможу звикнути, Вечорами мокну холодним дощем. Скажи, де та кнопка щоб вимкнути Ці почуття, що в'ються плющем? Знаєш, я вчуся, тримаюсь нормально. Страждаю ночами, а зранку все ок. Чула у тебе усе там похвально, Зробив не один відважний крок. Знаєш, я не можу без тебе, Щоранку хапаю в руки смартфон. Можна я буду ближче до неба, Щоб зустріти з тобою цей марафон?
2020-10-16 11:57:31
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1432
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1931