Сумую за тобою
Знаєш, без тебе так холодно. Сонце не світить в мій сонний район. Дні тут довгі, і сни йдуть безладно. Та я написала слів вже вагон. Знаєш, я досі неможу звикнути, Вечорами мокну холодним дощем. Скажи, де та кнопка щоб вимкнути Ці почуття, що в'ються плющем? Знаєш, я вчуся, тримаюсь нормально. Страждаю ночами, а зранку все ок. Чула у тебе усе там похвально, Зробив не один відважний крок. Знаєш, я не можу без тебе, Щоранку хапаю в руки смартфон. Можна я буду ближче до неба, Щоб зустріти з тобою цей марафон?
2020-10-16 11:57:31
3
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3493
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2895