Опудало
Жило-було в місті опудало, На носі з дуба блистіли лінзи, Руки його - тонкі гіллячки, Підхватував легко всякі болячки, Все шкереберть, куди він не ліз би. І було в нього житті все запутано. І так воно жило опудало : Бігло на роботу без зупинку, Переробило всю справу пильну, Перечуло всі насмішки від колег Почистило всіх авгієвих коней, І знову ночувало в будці. Так минали його будні, Свят і відпочинку не мало Весь час працювало. Коли згнило опудало в будці, Ніхто не закопав його навіть в клумбі.
2020-12-12 05:02:21
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5446
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3181