Опудало
Зірколов
Жило-було в місті опудало, На носі з дуба блистіли лінзи, Руки його - тонкі гіллячки, Підхватував легко всякі болячки, Все шкереберть, куди він не ліз би. І було в нього житті все запутано. І так воно жило опудало : Бігло на роботу без зупинку, Переробило всю справу пильну, Перечуло всі насмішки від колег Почистило всіх авгієвих коней, І знову ночувало в будці. Так минали його будні, Свят і відпочинку не мало Весь час працювало. Коли згнило опудало в будці, Ніхто не закопав його навіть в клумбі.
2020-12-12 05:02:21
2
0
Інші вірші поета
Бродяга Мертве місто Вісник шепотів і шелесту Харити
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
Скітер
@Amy_Skeeter
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3222
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2705