Сонний

Зірколов

Осінь. Вечір. І місяць круглоликий, Що світить другим, блідим сонцем. І я, в ці чарівнії хвилини, Плентаюсь між тінями сонний. Клич німий, десь поза світом, Зве мене на стежки дальні. А я лиш чую, як листя шепіт Розказує забуті балади І бачу розмитим оком Розплавлені місяцем міста. І ось, крок за кроком, Мій втомлений розум засина.

2023-09-04 08:04:57

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Ганна Мельник

Дуже атмосферно. Захотілося вночі погуляти

Відповісти

2023-09-06 10:56:06

Інші вірші поета

Бродяга Залізна загадка Cogito ergo sum Вісник шепотів і шелесту

Інші поети

White_Fox_

@White_Fox_

ANDROID CHANNEL

@android_channel

A Kind Of Spell

@a_kind_of_spell

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1223

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1644