Вітер II
Зірколов
Вітер не втихомирюється анітрохи Все по повній пустує пустопаш Змітає листя з крони на тропи І шаленим штормом наступає по стопах Тих, хто скитальником стражденним Колобродить по кожним воротах Тиняється, спотикаючись об терен, Немов в покарання за найтяжчі пороки. Неприкаянні і несковані нічим і ніким, Вони, прокляті, снують собі без потреб, Днем за днем, ніч за ніч, і так віки Минають, як їх короткого життя момент.
2024-02-13 22:54:52
1
0
Інші вірші поета
Cogito ergo sum Залізна загадка Попіл Харити
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1677
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1655