Вітер II
Зірколов
Вітер не втихомирюється анітрохи Все по повній пустує пустопаш Змітає листя з крони на тропи І шаленим штормом наступає по стопах Тих, хто скитальником стражденним Колобродить по кожним воротах Тиняється, спотикаючись об терен, Немов в покарання за найтяжчі пороки. Неприкаянні і несковані нічим і ніким, Вони, прокляті, снують собі без потреб, Днем за днем, ніч за ніч, і так віки Минають, як їх короткого життя момент.
2024-02-13 22:54:52
1
0
Інші вірші поета
Павук Залізна загадка Стежки Вибір
Інші поети
Princess Girl
@Princess_life
Luu Herrera
@luuherrera77
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13506
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2189