Вітер II
Зірколов
Вітер не втихомирюється анітрохи Все по повній пустує пустопаш Змітає листя з крони на тропи І шаленим штормом наступає по стопах Тих, хто скитальником стражденним Колобродить по кожним воротах Тиняється, спотикаючись об терен, Немов в покарання за найтяжчі пороки. Неприкаянні і несковані нічим і ніким, Вони, прокляті, снують собі без потреб, Днем за днем, ніч за ніч, і так віки Минають, як їх короткого життя момент.
2024-02-13 22:54:52
1
0
Інші вірші поета
Cogito ergo sum Залізна загадка Харити Бродяга
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1787
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9665