Вітер II
Вітер не втихомирюється анітрохи Все по повній пустує пустопаш Змітає листя з крони на тропи І шаленим штормом наступає по стопах Тих, хто скитальником стражденним Колобродить по кожним воротах Тиняється, спотикаючись об терен, Немов в покарання за найтяжчі пороки. Неприкаянні і несковані нічим і ніким, Вони, прокляті, снують собі без потреб, Днем за днем, ніч за ніч, і так віки Минають, як їх короткого життя момент.
2024-02-13 22:54:52
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1953
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1882