Мертве місто
З похмурих, темних небес
Примарний вісник божий
На землю спалену несе
Уже умерших сльози,
І жертв, невинно вбитих
Від смертельних куль.
І громом лунають крики
Замученних від вражих рук.
І будинки бетонні шкірять
Свої залізнії зуби,
Хоча не чутно навіть сміху
У сонному царстві смутку.
Не горять сімейні вогні
В холодних, мертвих оселях,
І спокій примхливий згорів,
Підпалила його артилерія.
І де-не-де, як привиди,
Блукають живії люди,
Плач не в змозі спинити
Від невимовної туги,
І проклинають тихо й грізно
Кривавого звіра війни,
Закликають його із світу
Навіки в небуття піти.
2023-09-14 18:34:57
2
0