Мертве місто
З похмурих, темних небес Примарний вісник божий На землю спалену несе Уже умерших сльози, І жертв, невинно вбитих Від смертельних куль. І громом лунають крики Замученних від вражих рук. І будинки бетонні шкірять Свої залізнії зуби, Хоча не чутно навіть сміху У сонному царстві смутку. Не горять сімейні вогні В холодних, мертвих оселях, І спокій примхливий згорів, Підпалила його артилерія. І де-не-де, як привиди, Блукають живії люди, Плач не в змозі спинити Від невимовної туги, І проклинають тихо й грізно Кривавого звіра війни, Закликають його із світу Навіки в небуття піти.
2023-09-14 18:34:57
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12962
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3103