Gone, but not too far
Gone is the face I loved to see. The face, so kind, So beautiful. Gone is the voice I loved to hear. The voice, so sweet, So dulcet. Gone is the hands, I loved so dear. The hands, so soft, So benificent. Gone is the hug, I loved to get. The hug, so warm, So tight. Gone is the smile, I loved to perceive. The smile, so wide, So radiant. Gone is the laugh, I loved to enjoy. The laugh, so loud and crazy, But soothing to only my ears. Her body is gone, Too far to see or for sight And for a conversation or for speech. But her body hasn't gone too far, For my thoughts to reach. #TSA2020 *******
2020-04-01 08:39:19
32
18
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (18)
STELLA RAYMOND
*silent* it means a lot. It really really means a lot. Thank you sooo much. ❤️❤️
Відповісти
2020-04-07 16:29:44
2
STELLA RAYMOND
okayy...not a crying baby.
Відповісти
2020-04-07 16:36:17
1
STELLA RAYMOND
😘😘😘😘
Відповісти
2020-04-07 16:36:24
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12263
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6345