Gone, but not too far
Gone is the face I loved to see. The face, so kind, So beautiful. Gone is the voice I loved to hear. The voice, so sweet, So dulcet. Gone is the hands, I loved so dear. The hands, so soft, So benificent. Gone is the hug, I loved to get. The hug, so warm, So tight. Gone is the smile, I loved to perceive. The smile, so wide, So radiant. Gone is the laugh, I loved to enjoy. The laugh, so loud and crazy, But soothing to only my ears. Her body is gone, Too far to see or for sight And for a conversation or for speech. But her body hasn't gone too far, For my thoughts to reach. #TSA2020 *******
2020-04-01 08:39:19
32
18
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (18)
STELLA RAYMOND
*silent* it means a lot. It really really means a lot. Thank you sooo much. ❤️❤️
Відповісти
2020-04-07 16:29:44
2
STELLA RAYMOND
okayy...not a crying baby.
Відповісти
2020-04-07 16:36:17
1
STELLA RAYMOND
😘😘😘😘
Відповісти
2020-04-07 16:36:24
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2509
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2499