Gone, but not too far
Gone is the face I loved to see. The face, so kind, So beautiful. Gone is the voice I loved to hear. The voice, so sweet, So dulcet. Gone is the hands, I loved so dear. The hands, so soft, So benificent. Gone is the hug, I loved to get. The hug, so warm, So tight. Gone is the smile, I loved to perceive. The smile, so wide, So radiant. Gone is the laugh, I loved to enjoy. The laugh, so loud and crazy, But soothing to only my ears. Her body is gone, Too far to see or for sight And for a conversation or for speech. But her body hasn't gone too far, For my thoughts to reach. #TSA2020 *******
2020-04-01 08:39:19
32
18
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (18)
STELLA RAYMOND
*silent* it means a lot. It really really means a lot. Thank you sooo much. ❤️❤️
Відповісти
2020-04-07 16:29:44
2
STELLA RAYMOND
okayy...not a crying baby.
Відповісти
2020-04-07 16:36:17
1
STELLA RAYMOND
😘😘😘😘
Відповісти
2020-04-07 16:36:24
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2336
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2270