Into Death
STELLA RAYMOND
Every day is a struggle Between my heart and my soul. Every decision is a conflict. My soul longs for happiness and joy, But my heart is wrapped With thorns. It's filled with sadness. Anxiety, depression Are nowadays what I have left.... It feels like I am lost. Lost in a deep hole, A hole from where I can never come back..... How can I ever cope up from this? No one knows the answer, Not even I. All what is left, Is death... ****
2020-05-28 07:59:44
39
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
shadowlinxxx morgan
Aw I felt it alot💞
Відповісти
2020-05-30 11:58:05
1
STELLA RAYMOND
@shadowlinxxx morgan thank you lilo💞... looks like we have kinda same feelings... 😂
Відповісти
2020-05-30 11:58:53
2
shadowlinxxx morgan
@STELLA RAYMOND Yes I know right😂💕
Відповісти
2020-05-30 11:59:17
2
Інші вірші поета
Real Deal KNOWLEDGE AND UNDERSTANDING 13)My work SHE STOOD UP AND CHANGED
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1452
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4212