Into Death
STELLA RAYMOND
Every day is a struggle Between my heart and my soul. Every decision is a conflict. My soul longs for happiness and joy, But my heart is wrapped With thorns. It's filled with sadness. Anxiety, depression Are nowadays what I have left.... It feels like I am lost. Lost in a deep hole, A hole from where I can never come back..... How can I ever cope up from this? No one knows the answer, Not even I. All what is left, Is death... ****
2020-05-28 07:59:44
39
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
shadowlinxxx morgan
Aw I felt it alot💞
Відповісти
2020-05-30 11:58:05
1
STELLA RAYMOND
@shadowlinxxx morgan thank you lilo💞... looks like we have kinda same feelings... 😂
Відповісти
2020-05-30 11:58:53
2
shadowlinxxx morgan
@STELLA RAYMOND Yes I know right😂💕
Відповісти
2020-05-30 11:59:17
2
Інші вірші поета
Escape Skies ain't the limit 16)Lord Shiva SILLY ME......
Інші поети
The_Sadistic_Teen X
@The_Sadistic_TeenX
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3856
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4540