UA
Дивлюсь на світ,та думаю даремно, Весь монотонний стоїть поперек горла, Заходить соце, раптом стало темно, Нехотячи все біле стало чорним. Як не крути,думай,гадай,надійся Видумуй двері виходу з безодні Живи,люби,поразки ти не бійся Можливо й ти піднімешся сьогодні. Та ти,як я - таке ж чудне створіння Коротко кажучи ти така ж "людина", Завжди зумієш розкинути коріння, Побачить світ і ще одна дитина... В зоні комфорту бавимося мріями, А у безвиході - думаєм здорово, Сльозу пустивши, живемо надіями, Перетерпівши починаєм знову... Може нарешті треба підніматись? Забути всі безвихідні моменти, Від ворогів щосили відбиватись, До рук не брати ліві документи, Крапки над" і " поставити щосили! Та так, щоб той папір пробити І підніматись, як би там не били, І для країни щось своє зробити. Будь то поступок добрий,волонтерство Допомагати тим хто сам не може Взяти під руку,хворе все братерство Сіяти тим,хто безпорадний тоже! Будь що,нема такої справи, Де не потрібен розум й чисті руки, Наша країна заслужила слави, А не стогнати від тяжкої муки
2018-07-24 21:05:38
3
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1885
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9578