Життя - квадрат
Життя-квадрат, Хоч як не намагайся, Воно тебе щосили тисне в кут, Друзі твої голосять: "не здавайся!" Хоча й самі не вирвалися з пут... Вголос кричать,й самі себе чують, Здіймають руки,вказують дорогу, Чужою працею життя своє будують, Та ,сліпо,вірять в те,що служать Богу... А ті що зверху-ті давно зазнались, Коротко кажучи-смертним недоступні, Хоча й вони ,в свій час,багна тримались, Як решта люду в наші сірі будні, І так завжди,круговорот природній, Ті що колись були немов "свої", Ставши при грошах-падають в безодню, І живі люди - мов би й не живі...
2018-07-24 18:51:33
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ірина Юрчак
Гарно😍
Відповісти
2018-07-24 19:26:09
1
step
@Ірина Юрчак ,Вдячний)😇
Відповісти
2018-07-24 19:27:08
Подобається
step
,спасибі😉
Відповісти
2018-07-25 15:04:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1766
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1779