Життя - квадрат
Життя-квадрат, Хоч як не намагайся, Воно тебе щосили тисне в кут, Друзі твої голосять: "не здавайся!" Хоча й самі не вирвалися з пут... Вголос кричать,й самі себе чують, Здіймають руки,вказують дорогу, Чужою працею життя своє будують, Та ,сліпо,вірять в те,що служать Богу... А ті що зверху-ті давно зазнались, Коротко кажучи-смертним недоступні, Хоча й вони ,в свій час,багна тримались, Як решта люду в наші сірі будні, І так завжди,круговорот природній, Ті що колись були немов "свої", Ставши при грошах-падають в безодню, І живі люди - мов би й не живі...
2018-07-24 18:51:33
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ірина Юрчак
Гарно😍
Відповісти
2018-07-24 19:26:09
1
step
@Ірина Юрчак ,Вдячний)😇
Відповісти
2018-07-24 19:27:08
Подобається
step
,спасибі😉
Відповісти
2018-07-25 15:04:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2189
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2540