Місто
Гуляє вітер по вулицях прохожих Серед будинків видніється світанок Яскраве сонце,день на інший схожий Із хвилюванням зустрічаєш ранок.. Відкривши очі,подих обривається Затамувавши в грудяг серця стук Фабрики дим,що в вікна пробирається І вухо ріже локомотива звук... Річки з калюж збираються в єдине Дири в асфальті як малі озера І знадобиться навіть не година Щоб утворилася мала гідросистема. І ніби гарно дивиться те місто З яким природа бориться невпинно І відійшовши падаєш у крісло Бо в цьому світі все для тебе дивно Перед каміном,де вогонь гадюкою Звиває дим,по швах тріщить поліно Його життя закінчується мукою А як твоє закінчиться людино? Так день за днем у роздумі глибокім Не зрозумівши сутності людської В єдину мить ти віднайдеш цей спокій А може й біль візьмеш на плечі свої.
2018-07-24 18:13:39
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lady_with_Cat
Оо, як же я люблю цей вірш.
Відповісти
2018-07-24 19:46:58
1
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2893
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3232