Місто
Гуляє вітер по вулицях прохожих Серед будинків видніється світанок Яскраве сонце,день на інший схожий Із хвилюванням зустрічаєш ранок.. Відкривши очі,подих обривається Затамувавши в грудяг серця стук Фабрики дим,що в вікна пробирається І вухо ріже локомотива звук... Річки з калюж збираються в єдине Дири в асфальті як малі озера І знадобиться навіть не година Щоб утворилася мала гідросистема. І ніби гарно дивиться те місто З яким природа бориться невпинно І відійшовши падаєш у крісло Бо в цьому світі все для тебе дивно Перед каміном,де вогонь гадюкою Звиває дим,по швах тріщить поліно Його життя закінчується мукою А як твоє закінчиться людино? Так день за днем у роздумі глибокім Не зрозумівши сутності людської В єдину мить ти віднайдеш цей спокій А може й біль візьмеш на плечі свої.
2018-07-24 18:13:39
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lady_with_Cat
Оо, як же я люблю цей вірш.
Відповісти
2018-07-24 19:46:58
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1619
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1574