Місто
Гуляє вітер по вулицях прохожих
Серед будинків видніється світанок
Яскраве сонце,день на інший схожий
Із хвилюванням зустрічаєш ранок..
Відкривши очі,подих обривається
Затамувавши в грудяг серця стук
Фабрики дим,що в вікна пробирається
І вухо ріже локомотива звук...
Річки з калюж збираються в єдине
Дири в асфальті як малі озера
І знадобиться навіть не година
Щоб утворилася мала гідросистема.
І ніби гарно дивиться те місто
З яким природа бориться невпинно
І відійшовши падаєш у крісло
Бо в цьому світі все для тебе дивно
Перед каміном,де вогонь гадюкою
Звиває дим,по швах тріщить поліно
Його життя закінчується мукою
А як твоє закінчиться людино?
Так день за днем у роздумі глибокім
Не зрозумівши сутності людської
В єдину мить ти віднайдеш цей спокій
А може й біль візьмеш на плечі свої.
2018-07-24 18:13:39
4
1