Не боюся!
step
Не боюся темноти ,а того що в пітімі ходить, Не боїшся ти війни,смерть людей твій страх призводить, Не боюся я літати , - я боюся катастроф, Не боїшся ти стріляти, страх твій - це пролити кров... Не боюсь плисти по морю-я боюся потонути, Не боїшся сам йти в полі,страх твій- збитися з маршуту, Не боюся злих ідей,- я боюсь недобрих вчинків, Не боїшся ти людей,а в відносинах зупинки... - І чого ж чи боїмось? Що до цілі не впускає? - Наслідків ми боїмось, Страх-це те,чого немає..
2018-07-24 19:37:55
3
0
Інші вірші поета
Місто З надією... Життя - квадрат "Не свій..."
Інші поети
Menna Mostafa
@Menna_Mostafa
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1782
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11861