Тільки ти один!

Вікторія Степчин

... Чи може тато винен твій, що народився ти такий... Чи може люди, чи планета? Та зрозумій же, ти один В тобі ця відповідь блукає. Хто ж винен що не вчишся ти? Хто винен що не маєш вроди? Хто винен що друзі твої, кидають тебе без нагоди... Знайди цю відповідь в собі, зроби, чого не вистачає Повір у себе, ти один, той, хто тебе найкраще знає. Зроби ж свій перший мужній крок, а не балакай без зупину Що все життя-повний відстой, і тільки ти в цьому не винний... Зіжми кулак та посміхнися, життя-це не одна лиш біль Можливо просто озирнися, можливо свій це-не такий. Скажи мені, мій дорогий читач Чи схожий опис цей, на тебе Задумайся у ці слова, бо відповідь, лише у тебе...

2020-03-27 17:24:57

Інші категорії

Філософські Сумні вірші Вірші до свят Вірші в прозі Любовні Поеми

Інші поети

Eiffel

@Miss_Eiffel

Duaa Is Lazy

@Writer_Duaa

Sumyat Swezin

@Sumyat_Swezin

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

4017

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4687