سيمفونية الترام
كثيرٌ مِنَّا تُطْرَبُ أذناه لسماعِ أمِ كُلثوم، وكثيرٌ آخر يُطْرَبُ لسماعِه فيروز. مِنَّا من يٌحَّلِق لعنان السماء عند سماعه موسيقى بيتهوفن، موتسارت، وتشايكوفسكي، وآخرون يعشقون ألحان عمر خيرت. أما أنا فيُطرِبُ أذنيّ صوتٌ من نوعٍ آخر؛ صوت ٌيجهر بشموخٍ وجسارة وَسْطَ جموعِ الناس، فيفسحُ له الطريقُ بخضوعٍ كلُ من يجوب حوله. إنه 《صوت الترام》 .... ذاك النادي الاجتماعي المتنقل من هنا إلى هناك لتخترق سيمفونيته ليس فقط آذان الأحياء، ولكن الجدران التي تؤويهم داخل بيوتهم حتى. وإذا صَدرَت منك محاولة للتقرب منه والغوص بأعماقِ ملامحه، تُبصِرُ عيناك ألوانًا شتى لحياتنا هذه تحملها أرواحٌ قابعة داخله بانتظارِ محطتها القادمة. وجوهٌ غفيرة وملامحٌ كان للزمنِ النصيبُ الأكبرُ في رسمِ معالمها. منها ملامحٌ بريئة يافعة لم ينل منها الزمنُ شيئًا يشتهيه بعد. في ركنٍ آخر يقبع خلاف ذلك تمامًا؛ ملامح يصرخ كلُ جزءٍ منها تمسحه عيناك ببصمةٍ للزمن تركها لتكون شاهدًا عليه. ومنهم ما بين هؤلاءِ وهؤلاء؛ مُعَلَقِينَ بين الطفولةِ والكُهُولة، مزيج ٌبطعمٍ مختلف، فيه مذاقُ المراهقةِ الشاردة يهدئ تذبذبَها نضوجُ البالغينَ القابعين أمامهم. منهم من أحال عقلَه نارًا متوهجةً وقودُها غد وما سيحمله لهم، ومنهم من خمدت نارُهم فلم يتبق منها سوى رمادٍ يتجسدُ في شعيرات رؤوسهم. وغير ذلك من ملامحٍ كثيرة، تُبصِرُها عيناك وينصتُ لما تحكيه قلبك، لا تكتفي هي من السرد ولا تمل أنت من الاستماع حتى يوقظك من غفوة تأملك هذه 《صوت الترام 》 ليعلن نهايتها وميلاد مشاعرٍ من نوعٍ مختلف داخلك. تمت بحمد الله # بدايات مغمورة
2020-10-01 09:56:24
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
آنسة سلحفاة ( سولكاتا)
@توتو التفاحة كان الترام محرابي بفترة من حياتي. هذا النص اول نص نشرته بالواتباد بأول صفحة أنشأتها به..
Відповісти
2020-10-01 10:01:20
1
توتو التفاحة
@آنسة سلحفاة ( سولكاتا) جمييييل، أعتقد أن لك حسابات أخرى على الواتباد أليس كذلك ؟
Відповісти
2020-10-01 10:02:18
Подобається
آنسة سلحفاة ( سولكاتا)
@توتو التفاحة الحساب الحالي هو الثالث، هناك واحد قمت بمغادرته نهائيًا لأني قد نسيت كلمة السر والآخر هجرته بعد فترة إحباط شديدة ثم أتى الحالي الحمد لله
Відповісти
2020-10-01 10:04:35
2
Інші поети
Jenn
@Jenna_Jeanne
Thomas Agud
@thomasagud
yoona
@yoona_yeol
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3813
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11978