Мабуть пора...
Я волю істинну відчула, На мить себе я позабула. Розум на автоматі- Disconnect! І все життя цього боялася, Вночі від цього утікала. Думкам мовчати наказала, Я так себе цим потішала. Я зараз дивлюся на себе, Що все намарно, воно прийшло Ще й не само, а друзів привело, А й поготів давно пора уже почати, Сторінку уперед гортати. Забути "до" пізнати "після". Невже судилося кохати? Мабуть пора уже почати!
2021-01-27 00:26:19
3
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2657
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1748