***

Анастасия Андреева

Колись, я запитаю в тебе Діду, Чи то є справді, що все даром? Чи то є справді, що це важко, Знайти свій шлях в пітьмі безодні, Коли на справді розумієшь, Що все вже пройдено? Чи все то важно? Чи це до всього є нам діло? Чи залишить собі на згадку, Оті намріяні вітрила? 14.08.2015

2018-10-03 11:38:07

Інші вірші поета

Пісня Roots

Інші поети

Marta_Zeppelin

@Marta_Zeppelin

ozean

@ozean

Дана Язовських

@Dana_yazovsky

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13477

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3141