Недосяжність краси
Сонце сяє за вікном, Сильфи буйствують поміж гілок, Цвіт зривають на зеленую траву, Смарагдову, пахучу, свіжу, Ще не пожовтівшу, Шерсть землі не спалену ще полуднем. Пісні природи бринять, Прислухайся, це дивнії слова, Недосяжні вони для нас, Зрозумілі всім тваринам, Птахам і комашкам, Лиш для людей це просто білий шум, фон життя.
2023-04-26 19:26:32
0
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4810
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2502