Недосяжність краси

supero

Сонце сяє за вікном, Сильфи буйствують поміж гілок, Цвіт зривають на зеленую траву, Смарагдову, пахучу, свіжу, Ще не пожовтівшу, Шерсть землі не спалену ще полуднем. Пісні природи бринять, Прислухайся, це дивнії слова, Недосяжні вони для нас, Зрозумілі всім тваринам, Птахам і комашкам, Лиш для людей це просто білий шум, фон життя.

2023-04-26 19:26:32

Інші вірші поета

Той, що ходить по канату Тим, кого вже нема Порочний круг Матеріальне і безтілесне

Інші поети

Ren

@Panda_4010

Princess Mwas

@princess_mwas

Yaroslav

@voditel_sudby

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3014

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5047