Порочний круг
Прийшла весна й згадались Давно забуті спогади юнацькі. Про те як ми чекали, сподівались, Надіялись, гадали, марили майбутнім. Воно настало! А що тепер нам думати, про що гадати? Знову поринати у забуття? Гадати як настануть дні прекрасні, І не покинуть вони тебе до смерті, Хоча яка там смерть?! Вона ж не настане! Будеш вічно молодим, щасливим. Чи повернутись у реальність? Де ти старієш з кожним днем, Де смерть все ближче підступає, На порозі вже робота жде. Сім'я, і діти теж з такими самими, Твоїми надіями і сподіваннями. Це порочний круг Солодких мрій і депресій довгих. Чому не справджуються мрії ті юнацькі? Можливо, бо вони не від світу цього? Вони походять родом із дитинства Де дерева вищі а трава зеленіш була. А реальність тих дорослих, що її творять Дише смертю скорою, Передчуттям холоду в могилі від неї тхне. Єдине що не змінне й незамінне, Мрія що пройшла з тобою крізь життя. Молодість: вічна, жива і щира що не згасне.
2023-05-01 11:17:50
1
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
2
2023
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
42
5
1334