9 років потому
Соромно сліз,що льються від муки. Я смакую твій запах,що ще не зів'яв. Відчуваю твої,такі мужнії руки, Якими ти тіло ніжно плекав. Роздавлене серце на сотні частинок І моя душа,наче скопаний сад. Розлітаюсь у вітрі на безліч билинок Та не вернути часу назад. Ти пішов,та не думай,що буду благати Аби ти все знов мені повернув. Я буду у ночі-смерканні страждати, Тільки б ти ніщо не забув. Я буду молитись місяць-іконі. Все забуду,навіки у думці спалю. А ти будеш відчувати мої ніжні долоні, Що лоскотатимуть душу твою.
2018-10-03 22:45:18
4
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3262
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5451