Блог
Всі
#муза?
Думки вголос
Как же все таки приятно вновь что-то написать.
Не хватало той лёгкости, с которой ложатся слова в строки.
1
49
#откровенно
Думки вголос, Особисте
Хммм,знаете, очень сложно делиться своими словами с публикой, тем более что эти слова передают собственные эмоции,мысли,состояние.
Как-то даже страшновато, скажем так.
3
18
#момент
Новини, Думки вголос, Особисте
"Не стоит смотреть на любовь, как на очередную задачу в списке дел, с которыми Вам нужно разобраться."
Вот, наверное,так же и с творчеством,не нужно себя заставлять написать что-нибудь эпичное,оно само прийдёт к каждому из нас в нужный момент.
3
36
Вірші
Всі
Я є...
Я була - тепер я інша,
Поміж всих тих інших краль.
Я була - тоді, раніше,
Чиста, наче келиха кришталь.
Я була - тепер поділась,
Ти ж тоді не помічав.
Я була - мені ж хотілось,
Щоб ти мене завжди чекав.
Я була - тепер немає,
Тої, хто залишить все.
Я була - ніхто не знає,
Може з часом все мине.
Я була - тепер я стала.
Я була - тепер я є.
4
0
464
Перемога
Весна на вулиці панує,
А моє серце все сумує.
Ти знову йдеш далеко,
Неначе та лелека,
Летить у теплій краї,
Лишає луки і гаї.
Та, як завжди, повертаєш.
І моє серце, мов ножем, караєш.
Та надто довго ти літав.
Ти мої крила обламав.
І я стою, неначе в крові,
Не відчуваю той любові,
Яку щораз ти дарував,
Коли до себе поигортав.
Все! Стій! Забула!
Не пам'ятаю все, що було.
Не хочу більше я страждати.
Думки в колисці колихати.
Іди! Лети! Тебе я закликаю!
І ті дні, як аркуш, вириваю
Із книги нашого життя,
Щоб все пішло у забуття!
Щоб все згоріло, як у вогні!
Не милий більше ти мені.
І я смакую перемогу,
Стаю на нову я дорогу.
Ступаю вдруге і вчетверте
І слово вирветься уперте
Стояти! Вижити! Не вмерти!
1
0
579
Втікачка
Сідаю у поїзд, тікаю від тебе.
Хоч, мабуть, насправді тікаю від себе.
Хочу подітись, крізь землю звалитись,
Щоб ніколи-ніколи більше не злитись.
Не хочу я знову дивитися в очі,
в ті очі, які мене більше не хочуть.
Не хочу й не можу тебе не любити,
Та злоба у серці буде горіти.
Вона як те пекло, як отруйна змія.
Мій мозок і душу – усе отравля.
Не можу позбутися цього,
Бо ти не дотримав чоловічого слова
Ти зрадив надію, ти зради мене.
Та рано, чи пізно все те мине.
Я відлину у світ, де не з’явишся ти
І знову я буду крізь простір іти.
3
0
680
