Втікачка
Сідаю у поїзд, тікаю від тебе. Хоч, мабуть, насправді тікаю від себе. Хочу подітись, крізь землю звалитись, Щоб ніколи-ніколи більше не злитись. Не хочу я знову дивитися в очі, в ті очі, які мене більше не хочуть. Не хочу й не можу тебе не любити, Та злоба у серці буде горіти. Вона як те пекло, як отруйна змія. Мій мозок і душу – усе отравля. Не можу позбутися цього, Бо ти не дотримав чоловічого слова Ти зрадив надію, ти зради мене. Та рано, чи пізно все те мине. Я відлину у світ, де не з’явишся ти І знову я буду крізь простір іти.
2018-10-05 11:33:38
3
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10299
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16569