Історія Б
Дерево на фоні неба Стіна на фоні неба Моя свідомість малює картини Психіка тихо Сиди вдома. Історія Бога писалася вчора. Мені невідома. А тобі тим більше, бо ти ніколи не знала його. Історія Бога, писалася вчора. Чорними літерами на білому просторі. Старими апостолами на безлюдному острові. Без променів сонця, у відвертій, оголеній, не пораненій області. Історія Бога писалася вчора, а сьогодні ти тільки дізналась про нього. Прочитала на камені, незнайомою мовою надпис. і намалювала портрет на якому зображений Автор. І серед пустоти він знайшов силу, щоб створити Щось, і через мільярди років, це Щось стало людиною. Минуло тільки мільйон років, а пустота вже повертається
2018-01-06 03:22:13
2
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1356
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4786