твоя svoboda
Вікно, як межа твого клімат-контролю. За бортом корабля Твої листи На деревах будинках машинах на красивих обличчях. на картинах Ван Гога. На знайомих словах чужої мови. Вино, як засіб пересування твоєї свідомості. Руками. Губами. Психічними хворобами. Частинами тіла мені мало знайомими. Холодними вечорами В обличчя снігом Оранжевим фруктом Солодким очікуванням. Відмороженими ногами і твоїми питаннями. шоколадом під подушкою що служить зброєю. Ніч, як термін придатності твоєї волі. Ліхтарями біля будинків Примар під подушками Пересування коридорами дому. Визначення своєї ролі. Налаштування власної стелі. Пробіжка парком, о третій ночі. Пошук води(тебе) посеред пустелі. Поїздкою в таксі без монет в кишені. день ніч зірвані зв'язки твоя сильна сторона крик моя - реальність. тиша. мовчання.
2017-12-31 14:41:16
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Субстанція Ночі
Дуже красиво!)
Відповісти
2017-12-31 17:33:03
Подобається
Андрій Левченко
@Субстанція Ночі дуже дякую😚
Відповісти
2018-01-01 17:22:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15637
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1539