твоя svoboda
Вікно, як межа твого клімат-контролю. За бортом корабля Твої листи На деревах будинках машинах на красивих обличчях. на картинах Ван Гога. На знайомих словах чужої мови. Вино, як засіб пересування твоєї свідомості. Руками. Губами. Психічними хворобами. Частинами тіла мені мало знайомими. Холодними вечорами В обличчя снігом Оранжевим фруктом Солодким очікуванням. Відмороженими ногами і твоїми питаннями. шоколадом під подушкою що служить зброєю. Ніч, як термін придатності твоєї волі. Ліхтарями біля будинків Примар під подушками Пересування коридорами дому. Визначення своєї ролі. Налаштування власної стелі. Пробіжка парком, о третій ночі. Пошук води(тебе) посеред пустелі. Поїздкою в таксі без монет в кишені. день ніч зірвані зв'язки твоя сильна сторона крик моя - реальність. тиша. мовчання.
2017-12-31 14:41:16
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Субстанція Ночі
Дуже красиво!)
Відповісти
2017-12-31 17:33:03
Подобається
Андрій Левченко
@Субстанція Ночі дуже дякую😚
Відповісти
2018-01-01 17:22:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1415
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9458