твоя svoboda
Вікно, як межа твого клімат-контролю. За бортом корабля Твої листи На деревах будинках машинах на красивих обличчях. на картинах Ван Гога. На знайомих словах чужої мови. Вино, як засіб пересування твоєї свідомості. Руками. Губами. Психічними хворобами. Частинами тіла мені мало знайомими. Холодними вечорами В обличчя снігом Оранжевим фруктом Солодким очікуванням. Відмороженими ногами і твоїми питаннями. шоколадом під подушкою що служить зброєю. Ніч, як термін придатності твоєї волі. Ліхтарями біля будинків Примар під подушками Пересування коридорами дому. Визначення своєї ролі. Налаштування власної стелі. Пробіжка парком, о третій ночі. Пошук води(тебе) посеред пустелі. Поїздкою в таксі без монет в кишені. день ніч зірвані зв'язки твоя сильна сторона крик моя - реальність. тиша. мовчання.
2017-12-31 14:41:16
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Субстанція Ночі
Дуже красиво!)
Відповісти
2017-12-31 17:33:03
Подобається
Андрій Левченко
@Субстанція Ночі дуже дякую😚
Відповісти
2018-01-01 17:22:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4471
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1482