твоя svoboda

Андрій Левченко

Вікно, як межа твого клімат-контролю. За бортом корабля Твої листи На деревах будинках машинах на красивих обличчях. на картинах Ван Гога. На знайомих словах чужої мови. Вино, як засіб пересування твоєї свідомості. Руками. Губами. Психічними хворобами. Частинами тіла мені мало знайомими. Холодними вечорами В обличчя снігом Оранжевим фруктом Солодким очікуванням. Відмороженими ногами і твоїми питаннями. шоколадом під подушкою що служить зброєю. Ніч, як термін придатності твоєї волі. Ліхтарями біля будинків Примар під подушками Пересування коридорами дому. Визначення своєї ролі. Налаштування власної стелі. Пробіжка парком, о третій ночі. Пошук води(тебе) посеред пустелі. Поїздкою в таксі без монет в кишені. день ніч зірвані зв'язки твоя сильна сторона крик моя - реальність. тиша. мовчання.

2017-12-31 14:41:16

3

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Субстанція Ночі

Дуже красиво!)

Відповісти

2017-12-31 17:33:03

Подобається

Андрій Левченко

@Субстанція Ночі дуже дякую😚

Відповісти

2018-01-01 17:22:29

Подобається

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

40

11

2157

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2703