Забытое старое
(18+)
(18+) Когда изгоем я была, ты появился из ни от куда. Руку помощи ты мне надал, а я взамен влюбилась в тебя "гнида". Ты часто изменял мне со шкурами, а я страдала из-за этих мук. Ты бросал меня со своими обкуренными друзями, а я старалась убегать от их рук. Ты во все не любил меня, а я любила тебя как мать, Ты эгоистически уничтожал меня, а я порой хотела от тебя удрать. Я чертовски хотела завести друзей, да только ты их избивал, Зато к своим парням ты подпускал, а после жостко меня ты в комнате ебал. Ты не любил меня, ты всячески со мной играл, Убить не раз хотел меня, всячески толкал меня из крыши и за руку держал. _____________________ Тебе лишь риск и адреналин хотелось, а мне подиыгрывать и оставалось. ____________________ Но как однажды в гневе изменила я тебе, ты узнал об этом от друзей; В тот день я увидела обиженного мальчика в тебе, ты затих и слушал свой дисплей. Я даже стала переживать за тебя, а ты молча встал, подошел ко мне, обнял; Ты плакал, много пил, употреблял, а я лишь чувствовала что ты что-то понял. Ты стал любить меня и дорожить мной, только стало поздно для нас двоих. Что же будет тогда с тобой?, отнюдь ментовский товар на тебя спихнут...и героин. Нам на хвост сел мамин коп, проигран всякий бой, без судимости не обойтись, Да был иной исход, навсегда тебя забыть, "в другой жизни нам найтись"; Приказ отдал мне мент, если хочу жизнь тебе спасти...за решетку чтобы не забрали. Через день в слезах не в доступе мой абонемент, я знаю, что меня будет трясти; да похуй, чтобы лишь тебя не тронули...
2024-07-11 15:45:17
1
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2334
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1717