Забытое старое
(18+)
(18+) Когда изгоем я была, ты появился из ни от куда. Руку помощи ты мне надал, а я взамен влюбилась в тебя "гнида". Ты часто изменял мне со шкурами, а я страдала из-за этих мук. Ты бросал меня со своими обкуренными друзями, а я старалась убегать от их рук. Ты во все не любил меня, а я любила тебя как мать, Ты эгоистически уничтожал меня, а я порой хотела от тебя удрать. Я чертовски хотела завести друзей, да только ты их избивал, Зато к своим парням ты подпускал, а после жостко меня ты в комнате ебал. Ты не любил меня, ты всячески со мной играл, Убить не раз хотел меня, всячески толкал меня из крыши и за руку держал. _____________________ Тебе лишь риск и адреналин хотелось, а мне подиыгрывать и оставалось. ____________________ Но как однажды в гневе изменила я тебе, ты узнал об этом от друзей; В тот день я увидела обиженного мальчика в тебе, ты затих и слушал свой дисплей. Я даже стала переживать за тебя, а ты молча встал, подошел ко мне, обнял; Ты плакал, много пил, употреблял, а я лишь чувствовала что ты что-то понял. Ты стал любить меня и дорожить мной, только стало поздно для нас двоих. Что же будет тогда с тобой?, отнюдь ментовский товар на тебя спихнут...и героин. Нам на хвост сел мамин коп, проигран всякий бой, без судимости не обойтись, Да был иной исход, навсегда тебя забыть, "в другой жизни нам найтись"; Приказ отдал мне мент, если хочу жизнь тебе спасти...за решетку чтобы не забрали. Через день в слезах не в доступе мой абонемент, я знаю, что меня будет трясти; да похуй, чтобы лишь тебя не тронули...
2024-07-11 15:45:17
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5423
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11987