Кінець чи, що?
Жовтеневий листок .
Трамваї літають, автобуси ходят Качки на лавках сидять,  стоять літаки у черзі в тц. Будинки хором співають, а ліхтарі на ударних сидять. Килими полетіли у теплі краї, дивани зд вичікують здобичь. Холодильник ,коханий, тікає від сиру та хлібу. Пам'ятник в шоці на місці стоїть, а дощ.....просто стоїть. Червоніють хмаринки  від погляду сонця. Зізнався в коханні фартук сорочці, Битий шансон грає гітара на вулицях міста.
2022-10-25 20:16:27
3
0
Інші вірші поета
Вікно
Інші поети
Madison Tyler
@maddie_t9
R..
@Djihad
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3439
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2197