Це знову я, дорогий щоденник...
Я знову ковтнув цього гарячого диму,
Мені дуже боляче, але я не можу цього нікому розказати .
Та боляче не через себе, а через те що я приношу кривду іншим. Сьогодні пройшла зустріч з дівчинкою в якої померла мама, та вона не пустила жодної сльозинки коли це розповідала. Як мені стати таким же сильним, як вона. Вона посміхалась, в її очах я не бачив жодного суму. З кожною моєю історією вона тільки все дужче сміялась. Так це той момент коли я приніс користь, вона не плакала через те що я був поряд. І я щасливий, та це тривало не довго. Саме тоді коли я почав бути потрібен людям, я все більш боявся за себе. Кожна моя думка сказана в сторону людини, приносила мені сум, біль, розчарування. Я не розумів чому саме я притягую до себе людей. Та все ж незважаючи на все це, я продовжив. Чому люди можуть так легко закохуватись, вони хіба не розуміють що це боляче? Чи вони не знають, як це? І на це питання, я швидко знайшов відповідь. Так як мені було байдуже на людську любов, і мене просто тошнило від ласки і ніжних слів. То я намагався не робити тих самих помилок. Але це я почав приносити біль. Через моє ставлення дівчинка порізала собі руки, ви б бачили ці очі з сліз. Та добре одне що це було не останнє що вона зробила. І знаєте через деякий час вона подякувала мені. А я й не розумію чому, та все ж це я винен. І так кожен раз коли я просто стараюсь не заходити через межу. Межу нескінченної болі, тому що люди страждають набагато сильніше ніж я. І хай я буду чудовиськом в їхніх очах, та все ж я знаю що так буде краще.
Привіт мій друже, це знову я..
знаєш ай справді, життя не таке погане. Та тільки от я, зовсім не той.
Немає того наївного хлопчини, який міг просто вірити. Цікаво як люди можуть поміняти тебе, і мені зовсім не шкода за свій вибір. Бо все у цьому світі відносне, і все що стається так повинно бути. Значить і я повинен бути таким, яким мене зробило це життя. Я потрібен людям, я потрібен собі. І якщо б так думала кожна з тих лицемірних людей то й життя було б простіше. А можливо і ні. Бо кожна людина відіграє якусь роль. Так як комахи, тварини, риби. Все має свою ціну яку потрібно платити. Так ось це були чудові люди з якими мені довелося зустрітись. Ось ще буквально декілька днів назад, я і цього не розумів. Але це ще нічого, бо було у мене ще набагато гірше, ось якось в один з прекрасних днів, тоді коли я був у розквіті свого панування над собою. Появилась людина яка перевернула може життя знову...
Але це в наступній главі