Думи мої...

Yujen barbossa _-

На душі так холодно ... Так одиноко, сумно й важко ... А в думці лиш одне ... В мені померло все святе... Так глибоко думки доходять ... Лунає пісня там сумна .... В душі моїй безодня... А руки вже самі пишуть вірші... І ноги ледве вже тримають ... О..Вже похоронну пісню грають... Ці думки яких вже й там нема... Життя! глибоко помилився Я... Незнаю про, що вже думати мені... Так хочеться шепотом сказати... Ну як же так!!! Зробити вибір міг.... В голові вже пусто... І музика не грає.. І тут пропало все.. Все святе, яке ховалося ітак колись... Та може взяти спис??? Яким кололи ці дурні... Христа Ісуса на хресті... Позбавитись цієї болі ... Яка зараз вмені... Тоді все буде добре ... І місяць цей не буде вже світити ... І більш ніхто ні буде мене дурити ... Цією усмішкою і словами... Ну як же так!!! Зробити вибір міг... А в голові ще білий сніг .... І качечка пливе там по воді... І просить кусочок хліба... І вже.. я майже на весні... Такі у мене є думки .... Аж серце завмирає на секунди... Коли вле пройде період цей ... І якім усмішка не поможе... Тавже тай хватить.... Кажу собі я сам.... Та вже всміхнися і забудь... Ці дні і спогади пройдуть... І думка лиш про те .... Колись пройде і я забуду ... І більш кричати я небуду.... НУ ЯК ЖЕ ТАК!!!! ЗРОБИТИ ВИБІР МІГ????

2021-02-09 08:42:20

7

0

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4533

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

2237