Темрява
Yujen barbossa _-
(18+)
Запалена свіча, бокал на столі Темний ворон сидить на плечі, Все у тумані біля каміна, На вході у дім, мертва людина. Сходи у погріб, стіни кроваві, Холод назовні, хрести є у ямі. Зайди привітайся, дай щось взамін. Щоб пройти, потрібен уклін. Пройди і візьми чашу із кров'ю, Зроби ковтки із повна, цей бокал п'ють до дна... Так! Момент потрібно забути. Бо насправді це, дасть нам збагнути.. Вечерю приносять нам на кістках. Тільки лиш чутно крики в печах... Ти думаєш сон, і хочеш проснутись... Ти думаєш що все це просто ілюзії.. Покрутись навколо і поглянь... Залишилась, тільки лиш грань... Комусь пощастись, тож пийте до дна... Життя, це просто гра!!
2021-02-08 18:25:02
2
0
Інші вірші поета
Поглянь у себе Демон ти, і демон я. Сон Я зроблю
Інші поети
Gang Little
@Ganglittle
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12192
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1669