Темрява

Yujen barbossa _-

(18+)
Запалена свіча, бокал на столі Темний ворон сидить на плечі, Все у тумані біля каміна, На вході у дім, мертва людина. Сходи у погріб, стіни кроваві, Холод назовні, хрести є у ямі. Зайди привітайся, дай щось взамін. Щоб пройти, потрібен уклін. Пройди і візьми чашу із кров'ю, Зроби ковтки із повна, цей бокал п'ють до дна... Так! Момент потрібно забути. Бо насправді це, дасть нам збагнути.. Вечерю приносять нам на кістках. Тільки лиш чутно крики в печах... Ти думаєш сон, і хочеш проснутись... Ти думаєш що все це просто ілюзії.. Покрутись навколо і поглянь... Залишилась, тільки лиш грань... Комусь пощастись, тож пийте до дна... Життя, це просто гра!!

2021-02-08 18:25:02

Інші вірші поета

) Як жити... 1+? Демон ти, і демон я.

Інші поети

Oksana Vydajko

@Karenina

Євген Ткач

@david_tkach

Владислав Мірошніченко

@Vladislav_Miroshnichenko

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5566

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6290