Повага до себе
Мені стає боляче, коли знаю, Що ти не мій ,а я не твоя . Тільки з думками про нас засинаю, Уявляючи ,що колись скажеш:"Моя ". Думки про тебе зв'язують мені душу, Серце стискається й так сильно болить, Та тебе забути я мушу, Забути й відпустити в одну мить. Я буду старатися жити щасливо, Ніби нічого і не було, В якійсь мірі - це неможливо , Та я все ще старатимусь ,щоб все це від мене втекло. Буду бігти від цього ,що є сили , Лиш би жити без думки про тебе. Я хочу ,щоб і мене так сильно любили , В мене теж є повага до себе. ~ tata ~
2020-06-01 08:03:55
15
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1993
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1324