Удвох
Давай пообідаємо разом! Ти для мене так важливий, Давай помилуємося зорепадом, Він як і ти - такий красивий. Давай весь час проводити удвох, Ми будемо чай на кухні пити . З тобою не страшний й переполох , Я хочу з тобою весь час говорити . Ти порятунок моєї нудьги, З тобою не важко нічого, Ми пройдемо з тобою через сніги , Ніколи не залишу тебе самого. ~ tata ~
2020-04-27 11:38:46
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
tata
Мені надзвичайно приємно 😌
Відповісти
2020-04-27 18:35:40
Подобається
Kruhitka Dobro
Класно ;)
Відповісти
2020-06-08 14:46:32
1
tata
@Kruhitka Dobro рада ,що сподобалось!
Відповісти
2020-06-08 21:46:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1962
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1267