Печаль
tata
Торкаються стопи до квітів , А квіти лише про сумне... І вітер, ніжно колишучи віти, Обіймає так міцно мене. Море поблизу гойдає Спомини теплі мої, А як багато воно ще ховає Всієї твоєї брехні. І я не тікатиму більше від неї, Вдягнувши на серце чорну вуаль. Я збережу в собі білі лілеї, І залишу у морі печаль. ~ tata ~
2022-01-26 23:46:04
3
0
Інші вірші поета
Колискова весни Суд Розчиняюсь в тобі Не сама
Інші поети
Safiyyah Orlovic
@SafiyyahOrlovic_99
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2630
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3213