Стру з життя
Мені страшно, Думки оповиті тобою, Як це все невчасно, Я жертвую для тебе собою. Мені шкода, Шкода, що полюбила. Хіба не біда? Я так і не розлюбила. Мені набридло, Потрібно взяти перерив, Через тебе собі я остогидла, Хотіла б стрибнути в обрив. Мені вже не страшно, Тепер полюблю і себе, Я зроблю це успішно, А спочатку назавжди з життя стру тебе. ~ tata ~
2020-06-24 19:54:18
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Надія
Дуже красивий вірш 💕😍..
Відповісти
2020-06-26 12:54:11
1
tata
@Надія дякую!!!
Відповісти
2020-06-26 12:56:43
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1910
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2656