Тепло долонь твоїх
Візьми мою руку ніжно , Візьми, й не відпускай. Для когось це буде смішно, Та в тобі знайшла я рай. Такі теплі в тебе долоні, А очі твої осяйні. Люблю твої фото на шаблоні, Й те ,як ти співаєш мені пісні. Тримай мою руку міцно , Й так само міцно обійми, Хай так буде вічно, В своїх обіймах мене топи. ~ tata ~
2020-05-14 20:37:04
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
tata
@Деміра Рейн дуууже дякую🤗🙂
Відповісти
2020-05-14 21:15:56
1
Дмитро Федорко
Гарне почуття рими яскраво виражене саме у цьому вірші
Відповісти
2020-05-19 19:58:49
Подобається
tata
@Дмитро Федорко буду старатись ,щоб так було у кожному вірші)
Відповісти
2020-05-19 19:59:39
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2652
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075