Ліхтар
Усюди поспішаючі кудись машини, Море кольорових парасоль, В тумані гір вершини, Мені до вподоби така роль. Не знаю є у мене якісь думки Чи голова пуста, Потрібно відкрити в собі всі замки, Ледь-ледь говорять це мої уста. Я вийду на вулицю без зонта, Відчую дотики дощу, Мене охоплює приємна темрява, До себе я її впущу. Дощ закінчується, і в калюжах Бачу відображення цих темних хмар, Вони напевно теж так сильно тужать, Темряви нема, в житті з'являється ліхтар. ~ tata ~
2020-06-22 14:24:38
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ira Nyshta
😻😻
Відповісти
2020-06-22 14:36:35
1
tata
@Ira Nyshta 🤭😊
Відповісти
2020-06-22 14:47:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2672
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2497