Ліхтар
Усюди поспішаючі кудись машини, Море кольорових парасоль, В тумані гір вершини, Мені до вподоби така роль. Не знаю є у мене якісь думки Чи голова пуста, Потрібно відкрити в собі всі замки, Ледь-ледь говорять це мої уста. Я вийду на вулицю без зонта, Відчую дотики дощу, Мене охоплює приємна темрява, До себе я її впущу. Дощ закінчується, і в калюжах Бачу відображення цих темних хмар, Вони напевно теж так сильно тужать, Темряви нема, в житті з'являється ліхтар. ~ tata ~
2020-06-22 14:24:38
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ira Nyshta
😻😻
Відповісти
2020-06-22 14:36:35
1
tata
@Ira Nyshta 🤭😊
Відповісти
2020-06-22 14:47:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1654
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1714