Дневник души
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Открытый дневник хранит мои тайны , Которы ранимы и полны страданий Не знает не кто ,что он в себе кроет Осколки души скрывает дословно Из каждым порывом пришедших эмоций , Как верный союзник спасает весомо , Вопросы оставит в себе как записку О том или надо мне многое было , Когда станет грустно минутой молчания Чернилом запомнит излишни мечтания О глупых ошибках ,которых не вспомнишь Потом через многие забытые годы Слова на бумаге застынут углями Красивых рассказов про прошлы провалы , Или небоскрёбов потерянных храмов Теней непонятных не кому страхов .
2020-06-16 20:32:33
46
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Parizoda благодарю , рада что тебе по душе )
Відповісти
2020-06-16 20:34:53
1
Майка Мальчик
Привет, Морко! Ностальгия по ушедшему детству? :)
Відповісти
2020-06-16 21:14:25
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Майка Мальчик может быть ,а может и нет )
Відповісти
2020-06-17 12:26:00
Подобається
Інші вірші поета
"Ты заслуживаешь лучше " Хмурий квітень Повість Печаль прячется в словах
Інші поети
Anasteicha Rein
@Anasteicha_Rein
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4475
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4661