"Ты заслуживаешь лучше "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Снова помню твои письма , Как ждала когда напишешь И не было важно ночью, Лишь бы только на взаимность Помню, как ты любил лестью Дарить мнимы комплименты Загонял меня в смущение Своим вредным поведением Говорил ,что будешь рядом Не отпустишь ни секунды Расстояние между нами ~ Было вовсе нам не нужным Обещание дав сначала , С того дня не смог сдержать ты Бросив пару фраз прощания Забрав сердце следом ядко Объяснив потом простившись : " так пойми лишь будет надо" Извини за боль ,что причинивши Ранил чувства твои жалко , Больше ничего мне делать Слёзы не пускай впустую "Ты заслуживаешь лучше" , Чем впустив со мной минуту ...
2020-05-23 09:04:30
49
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Seras Mark #КЗП
Пропел от чистого сердца, спасибо сестрица! В избранное без сомнений.. 👀✨
Відповісти
2020-05-23 10:55:58
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Seras Mark #КЗП хах пользуйся на здоровье только с припевом не перебарщивай )👌
Відповісти
2020-05-23 13:02:58
Подобається
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
благодарю роднуля )🌼🌻🏵️😶
Відповісти
2020-05-23 14:39:14
Подобається
Інші вірші поета
Комусь потрібні Быть с минутой всегда верно Час ціною втрати " Вздох неба "
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3041
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1572