"Ты заслуживаешь лучше "
Снова помню твои письма , Как ждала когда напишешь И не было важно ночью, Лишь бы только на взаимность Помню, как ты любил лестью Дарить мнимы комплименты Загонял меня в смущение Своим вредным поведением Говорил ,что будешь рядом Не отпустишь ни секунды Расстояние между нами ~ Было вовсе нам не нужным Обещание дав сначала , С того дня не смог сдержать ты Бросив пару фраз прощания Забрав сердце следом ядко Объяснив потом простившись : " так пойми лишь будет надо" Извини за боль ,что причинивши Ранил чувства твои жалко , Больше ничего мне делать Слёзы не пускай впустую "Ты заслуживаешь лучше" , Чем впустив со мной минуту ...
2020-05-23 09:04:30
48
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Seras Mark #КЗП
Пропел от чистого сердца, спасибо сестрица! В избранное без сомнений.. 👀✨
Відповісти
2020-05-23 10:55:58
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Seras Mark #КЗП хах пользуйся на здоровье только с припевом не перебарщивай )👌
Відповісти
2020-05-23 13:02:58
Подобається
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
благодарю роднуля )🌼🌻🏵️😶
Відповісти
2020-05-23 14:39:14
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10894
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3181