Маска байдужості
Ти думаєш тебе забула Зробила вигляд що не було , Між нами ні тих спогадів ні передбачень Ні безліч фоток ні нічних побачень Не було теплих вечорів , Ні посмішок , букетів квітів Твоїх миттєвих поцілунків та обіймів Ти став як просто теплим вітром Як просто першим моїм світлом , Який залишив слід наївно Чи я любила чи тягнулась за повітрям , Щоб бути хоч комусь потрібна Тепер це вже не так важливо Ми стали просто ще одним сумним коханням не взаємним , Бо не буває як у фільмах , Простих кінців з хорошим змістом Де обидвоє в серці нищать почуття Ховаючись за маскою байдужості позмінно .
2025-09-16 17:54:31
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олексій Коваль
@Віталій Босий Я не проти по розмовляти з новим поколінням письменників , поетів та іншої розвинутої молоді 😁😌
Відповісти
2025-09-22 07:04:53
1
Віталій Босий
@Олексій Коваль в такому разі приєднуйтесь до нас! Ми тільки починаємо гуртуватись. Будемо раді бачити вашу творчість у нас в спільноті!
Відповісти
2025-09-30 16:14:37
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Віталій Босий привіт Рада бачити у себе у коментарях , вибачаюсь що тільки зараз помітила , була у творчій паузі .
Відповісти
2026-01-31 15:56:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2355
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2735