Маска байдужості

Ти думаєш тебе забула Зробила вигляд що не було , Між нами ні тих спогадів ні передбачень Ні безліч фоток ні нічних побачень Не було теплих вечорів , Ні посмішок , букетів квітів Твоїх миттєвих поцілунків та обіймів Ти став як просто теплим вітром Як просто першим моїм світлом , Який залишив слід наївно Чи я любила чи тягнулась за повітрям , Щоб бути хоч комусь потрібна Тепер це вже не так важливо Ми стали просто ще одним сумним коханням не взаємним , Бо не буває як у фільмах , Простих кінців з хорошим змістом Де обидвоє в серці нищать почуття Ховаючись за маскою байдужості позмінно .

2025-09-16 17:54:31

5

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Віталій Босий

Привіт! Прочитав ваш вірш і щось в ньому є таке, що мене зачепило. Я хотів би запросити вас у свою спільноту поетів, яка була щойно створена. Там ви зможете ділитись своєю творчістю з іншими, заводити знайомства або просто побути поряд з нами. https://t.me/L_I_T_E_R_V

Відповісти

2025-09-20 19:12:03

Подобається

Олексій Коваль

@Віталій Босий Я не проти по розмовляти з новим поколінням письменників , поетів та іншої розвинутої молоді 😁😌

Відповісти

2025-09-22 07:04:53

Подобається

Віталій Босий

@Олексій Коваль в такому разі приєднуйтесь до нас! Ми тільки починаємо гуртуватись. Будемо раді бачити вашу творчість у нас в спільноті!

Відповісти

2025-09-30 16:14:37

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1643

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1926