Сподівання затиші
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я так боюся сподіватись На ті хвилини , що невпинні І без надії знов зостатись Під тихій вирій слів невпинний Марніють звуки зовні часу, Але не досягають частки ліку Того емоцій дійсні краху , Що так бажаю донести я В словах зостались долі частки, Які на аркуші повиті Вони вирують на папері, Але не мають певних ліків Зрослися знову лиш проникші Пусті слова сумлінь на серці, Які не долетять так стрімко Тих крахів сподівань затиші . P.s: Первый стих на родном языке , который сумел проникнуть с утречка ... Поэтому прошу если что не судить слишком строго ... 💙😉💙
2020-01-30 07:29:11
41
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Victoriа
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) Спасибо тебе милая.💐💐💐 Спасибо за хорошие стихи и доброе сердечко. Успехов тебе во всем❤
Відповісти
2020-02-18 05:00:43
1
Hellebore #СКРИП Spirit
Наша мова завжди проникне у серце
Відповісти
2020-03-09 21:51:43
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Hellebore #СКРИП Spirit повністю згодна )😉
Відповісти
2020-03-09 21:52:48
1
Інші вірші поета
Хтось тобі поміг ... "Я буду помнить" " Сладкий сон " Дозе с любовью))
Інші поети
Любов
@lyubov_gladunyak
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2405
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2306