Сподівання затиші
Я так боюся сподіватись
На ті хвилини , що невпинні
І без надії знов зостатись
Під тихій вирій слів невпинний
Марніють звуки зовні часу,
Але не досягають частки ліку
Того емоцій дійсні краху ,
Що так бажаю донести я
В словах зостались долі частки,
Які на аркуші повиті
Вони вирують на папері,
Але не мають певних ліків
Зрослися знову лиш проникші
Пусті слова сумлінь на серці,
Які не долетять так стрімко
Тих крахів сподівань затиші .
P.s:
Первый стих на родном языке , который сумел проникнуть с утречка ...
Поэтому прошу если что не судить слишком строго ...
💙😉💙
2020-01-30 07:29:11
41
12